екномічне становище держави в другій половині 90-х на початку 21 століття
Соціально-економічне становище, що об’єктивно погіршувалося, спротив населення, хай і не досить масовий та організований, змушували владу впроваджувати певні зміни в суспільстві. В цьому Австрійська імперія значно випереджала Російську. Реформи середини XІX ст., особливо скасування кріпацтва, сприяли багатьом суспільним змінам, дали суттєвий поштовх розвиткові капіталістичних відносин, модернізації промисловості, однак докорінних проблем не розв’язували. v Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття. Нариси політичної історії. – К., 1993. v Багатопартійна Українська держава на початку ХХ ст.: Програмні документи перших українських партій. – К., 1992.
Економічне становище в Україні в 50-60-х роках ХХ століття. 1. відбудова та розвиток промисловості україни у 50-Х – 60-Х роках. Протягом другої половини 40-х — початку 50-х років господарство України контролювалося галузевими загальносоюзними, союзнореспубліканськими і республіканськими міністерствами (у березні 1946 р. Народні комісаріати були перетворені на міністерства). Після смерті Сталіна розпочався перегляд економічної політики країни. Частину продуктів колгоспники продавали державі у порядку закупок через заготівельні організації. В 1953—1958 рр. заготівельно-закупівельні ціни зросли на зерно у 7 разів, на картоплю — у 8, на продукти тваринництва — у 5,5 раза.
Протягом другої половини століття ремісничі майстерні й мануфактури задовольняли потреби міщан і селян в одязі, посуді, дрібному господарському інвентарі тощо. Великі міста стали також значними культурними центрами, де діяли вищі й середні навчальні заклади, науково-культурні товариства, театри й музеї. Протягом 60–90-х рр. дедалі більше змінювалися форми торгівлі. Зростання міст і міського населення спричинило поступову заміну базарів стаціонарною торгівлею через крамниці й магазини. Стаціонарна торгівля зосереджувалась у великих промислових центрах, де виникали сотні магазинів і крамниць. Розселення та еміграція українців у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
На початку 20-х років ХХ століття політичне та соціально-економічне становище України було надзвичайно важким. Дві третини українських земель увійшло до Радянської України. Українська Соціалістична Радянська Республіка (після 1936 р. УРСР) мала територію 452 тис. кв. км. Населення її, за переписом 1920 року становило 25,5 млн. чоловік. Західноукраїнські землі анексували Польща, Румунія й Чехословаччина. Вони стали колонією, аграрно-сировинним придатком іноземних держав. Площа окупованих західноукраїнських земель становила 150 тис. кв. км, майже 7 млн. українців, в основному колишніх підданих Австро-Угорської імперії, були позбавлені права на національне самовизначення.
Джерелом «афропесимізму» стало насамперед тяжке економічне становище переважної більшості країн регіону. Сьогодні на частку континенту, де проживає більше 11% населення Землі (600 млн. чоловік), доводиться лише близько 5% світового виробництва. Складноює політична ситуація в другій по величині африканській державі - Заїрі (ДРК), що з осені 1996 р. переживає серйозні внутрішні потрясіння. Відзначені позитивні зміни вказують на початок поступового виходу частини африканських країн з економічної кризи. У першій половині 90-х років була згорнута американська допомога ряду диктаторських режимів (Ліберії, Судану, Заїра), підтримані процеси національного примирення в Анголі, ПАР, Мозамбіку.
Японське «економічне диво». Не дивлячись на те, що Японія програла війну і її економіка зазнала значних втрат, наприкінці 60-х рр. вона спромоглася посісти друге місце в капіталістичному світі за обсягом промислового виробництва, а на початку 70-х рр. – і за обсягом ВНП. Протягом 1955–1973 рр. темпи зростання японської економіки були найвищими у світі – близько 11% на рік.
Реферат на тему: Демократичне реформування державного устрою й економіки. У боротьбі за "Велику Східну Азію" в 1937-1945 рр. Японія втратила убитими 2,5 млн. чол., майже повністю була зруйнована промисловість, вичерпано стратегічні запаси країни. Винятково важким був моральний стан населення, яке після десятиліть ультрапатріотичної пропаганди зіткнулося із принизливою поразкою і втратило всі колонії, в т.ч
Соціально-економічний розвиток України у пореформений період в другій половині XIX ст. Скасування кріпацтва та низка буржуазних реформ не сприяли автоматичній ліквідації феодального ладу. Цей крок був спробою самодержавства модернізувати старорежимну феодальну машину, цивілізувати суспільні відносини. По-перше, сформувався досить високий рівень концентрації землі. Достатньо сказати, що на початку XX ст. власниками 68% усієї дворянської землі були майже 3 тис. поміщиків. Характерно, що поряд із спадковими крупними землевласниками Браницькими, Скоропадськими, Потоцькими виникли великі землевласники нової хвилі — Симиренки, Терещенки, Харитоненки.
Господарство світу і України в другій половині 60-х — на початку 90-х років XX століття: Основні особливості та закономірності господарського розвитку країн світу в післявоєнний період. Реформа 1965 року: сутність і наслідки. Все це призвело до гострих суперечностей між індустріальними державами, зокрема в торгових відносинах США з Японією і країнами Західної Європи. У середині 70-х років західні країни зазнали серйозних труднощів, початок яким поклала енергетична криза. Друга половина нинішнього століття характеризується прискореним розвитком продуктивних сил, який уможливила науково-технічна революція. Передові країни світу досягли стадії постіндустріального суспільства.
Економічні реформи у другій половині 90-х років та на початку ХХІ століття. Президентство С. Месича, перехід до парламентської демократії. Курс на євроінтеграцію. 16. Політичне і економічне становище Чорногорії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. 17. В чому суть “австрославізму”? 18. Роль “старочехів” і “младочехів” у чеському національному русі. 19. Зародження і розвиток ідеї чехословакізму. 20. Головні національні вимоги словаків у складі Угорського королівства. 21. Становище словенських провінцій у складі Австрії і Італії. 22. Роль бана Єлачіча в отриманні автономних прав хорватами. 23. В чому суть ідеї “панхорватизму”?
Комментарии
Отправить комментарий